May. 5th, 2014

39

May. 5th, 2014 05:47 am
gzy_gzy: (Default)
Чомусь мені подобаються цифри, що кратні трьом:-)
Одне бажання сьогодні хочется загадати: хай, нарешті, мир прийде в мою країну!
gzy_gzy: (Default)
Але, мимоволі натрапляючі всюди на масову істерію з Одеськими подіями, не можу відігнати одну думку.

Мені особисто дуже шкода загиблих. Всіх, хоч, може, і в різній мірі. Бо я майже впевнена: ті, хто стріляв по ході - врятувалися. Як ні – то все одно їх не вирахувати з такою впевненістю, щоб про них не жалкувати.

Та ось що не дає мені спокою: коли розстрілювали на Майдані Небесну Сотню, коли знаходили в лісі закатованих на смерть людей, коли пожежею унесло життя поранених з київського Дому профспілок – де були ті, хто зараз «перебуває в шоці» або сатаніє від гніву на «фашистів з ПС»?

Де були ті, хто зараз несе свічки під посольство? Хто «плаче і молиться» за загиблими? Я не кажу, що цього не треба робити. Але чи можна це робити вибірково? Хто ділить людей на «сорти»: за цими можна плакати і за них мститися, а ці – самі винні, «самі в себе стріляли»?

А тоді… Тоді ми в кращому разі чули «не можна битися з силовиками», а частіше «так вам і треба».

Хочеться спитати: чому?! Чому вам не було шкода тих, як шкода цих? Декотрі полюбляли казати про протести «чому майданівцям можна було, а сепаратистам – не можна?» То що змінилося?

Хочеться спитати: "чи достатньо ви християне?", або, може й "чи достатньо ви люди?"

Хочеться спитати…

Але чи варто?

Profile

gzy_gzy: (Default)
gzy_gzy

June 2014

M T W T F S S
       1
2 3 45678
9 10 11 12 1314 15
16 17 18 19 20 21 22
23 24 25 26 272829
30      

Most Popular Tags

Style Credit

  • Style: Midnight for Heads Up by momijizuakmori

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Sep. 26th, 2017 07:13 am
Powered by Dreamwidth Studios